Відкрити для себе надію

От Луки 7:36-50

Один із фарисеїв запросив Ісуса пообідати з ним. Ісус прийшов до фарисеєвої оселі й зайняв місце за столом.
Була в тому місті одна жінка, про яку усі знали, що вона грішниця. Почувши, що Ісус обідає в домі фарисея, вона принесла алебастровий глечик з пахощами. Жінка стала за Ісусом, припала до Його ніг; вона плакала, омивала Його ноги сльозами й витирала їх волоссям своїм. Жінка цілувала Його ноги й намащувала їх пахощами. Усе те бачив фарисей, який запросив Ісуса на обід. Він подумав: «Якби це був пророк, Він би знав, що це за жінка торкається Його. Йому було б відомо, що це грішниця».
У відповідь на його думки Ісус сказав: «Симоне, мушу тобі дещо сказати». Симон промовив: «Говори, Вчителю».
І сказав Ісус: «Двоє чоловіків заборгували ґендляреві. Один із них був винен п’ятсот динарів, а другий—п’ятдесят. Оскільки сплатити вони не могли, ґендляр шляхетно подарував їм їхні борги. Так хто з тих двох дужче любитиме його?» Симон відповів: «Я вважаю, той, кому було подаровано більший борг». Ісус сказав йому: «Ти маєш рацію».
І, повернувшись до жінки, Ісус додав: «Чи бачиш ти цю жінку? Я прийшов до твого дому, та ти не запропонував Мені води, щоб омити ноги, а вона омила їх своїми сльозами й витерла своїм волоссям. Ти не поцілував Мене, вітаючи, а вона не перестає цілувати Мої ноги, відколи Я ввійшов. Ти не помазав голову Мою оливою, а вона змащує ноги Мої парфумами. Ось чому Я кажу тобі, що її численні гріхи прощені. Це засвідчено її великою любов’ю. А той, кому прощено мало, і любить мало».
А жінці Ісус сказав: «Гріхи твої прощені». Тут усі, хто обідав з ними разом, почали питати один одного: «Хто Він такий, що береться гріхи прощати?» А Він додав, звертаючись до жінки: «Твоя віра спасла тебе. Іди з миром».

От Луки 18:9-17

Для тих, хто був переконаний у своїй праведності й на інших дивився зверхньо, Ісус розповів таку притчу: «Двоє чоловіків прийшли до храму помолитися. Один був фарисеєм, другий—збирачем податків. Фарисей стояв один і так молився: „О Боже, дякую Тобі за те, що я не такий, як інші—розбійники, шахраї та розпусники або навіть, як отой збирач податків. Я пощуся двічі на тиждень, сплачую десятину з усіх своїх прибутків”.
А збирач податків стояв віддалік і, навіть не підводячи очей до неба, він покірливо промовляв: „О Боже, змилуйся наді мною, грішником!” Повірте, цей чоловік, а не той перший, пішов додому з прощеними гріхами. Бо кожен, хто намагається піднестися, буде принижений, а кожен принижений буде піднесений».
(Мт. 19:13-15; Мк. 10:13-16)
Деякі люди привели до Ісуса малих дітей, аби Він, поклавши на них руки, благословив їх. Коли Його учні побачили це, вони почали дорікати їм. Але Ісус сказав: «Пустіть дітей до Мене і не зупиняйте їх, бо Царство Боже належить таким, як вони. Істинно кажу вам: хто не приймає Царство Боже так же щиро, як мала дитина, той ніколи в нього не ввійде».

От Луки 19:1-10

Ісус увійшов до Єрихона й йшов містом. Там мешкав багатій на ймення Закхей, який був головним збирачем податків. Він прагнув побачити, хто ж Такий Ісус, але через великий натовп не міг зробити цього, бо був низький на зріст. Тож Закхей забіг наперед усіх і заліз на чинару, щоб побачити Ісуса, бо Він якраз мав пройти повз те дерево.
І коли Ісус дійшов до цього місця, Він підвів очі й промовив: «Закхею, мерщій злазь, бо Я мушу сьогодні зупинитися в твоєму домі».
Тоді Закхей швидко зліз на землю й радісно привітав Ісуса. І всі це бачили й почали ремствувати: «Він пішов у гості до грішника». Але Закхей став і промовив до Господа: «Пане, послухай! Я віддам половину свого добра бідним. І якщо я колись у когось щось видурив, то поверну йому в чотири рази більше!»
Ісус сказав йому: «Сьогодні в цей дім прийшло спасіння, адже цей чоловік також один з обраного народу Божого. Бо ж Син Людський прийшов, щоб розшукати і спасти те, що було загублене».

От Луки 5:17-26

Сталося так, що одного разу, коли Ісус проповідував людям слово Своє, перед Ним також сиділи фарисеї й вчителі Закону, які посходилися до Нього з різних міст Ґалилеї та Юдеї, а також із Єрусалиму. І сила Господня була з Ісусом, тож міг Він зцілювати людей.
Кілька чоловіків принесли до Ісуса паралізованого, який лежав у ліжку й намагалися пронести його і покласти перед Ним. Але пробитися крізь натовп вони не змогли, тож, розібравши дах будинку, де був Ісус, спустили хворого на його ліжку посеред натовпу перед Ним. Побачивши, як сильно вони вірують, Ісус мовив до хворого: «Друже, гріхи твої прощені!»
На те фарисеї та книжники подумали: «Хто Він такий, що так зневажає Всевишнього? Ніхто не може прощати гріхи, крім Самого Бога!»
Та Ісусові були відомі їхні думки, тож Він їм відповів: «Чому ви так думаєте? Що легше сказати: „Твої гріхи прощені” чи „Вставай і ходи?” Але Я доведу, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи». І мовив Він до паралізованого: «Кажу тобі, вставай, бери постіль свою і йди додому!»
Тієї ж миті паралізований встав перед ними, забрав свої ноші і подався додому, прославляючи Бога. Всі були вражені й хвалили Бога. Благоговіння охопило їх, й вони казали: «Сьогодні ми бачили неймовірні речі!»

От Матфея 18:21-35

Тоді Петро підійшов до Ісуса й сказав: «Господи, скільки разів я маю прощати свого брата, коли він грішить проти мене, може, сім разів?» Ісус йому відповів: «Кажу тобі, що не лише сім разів. Ти мусиш прощати його навіть коли він согрішить проти тебе сімдесят сім разів!
Отже, Царство Небесне подібне до царя, який вирішив упорядкувати рахунки зі своїми слугами. І як тільки він почав це робити, привели до нього боржника, який був винен десять тисяч талантів. Оскільки той не мав, чим сплатити борг, цар наказав продати його разом з жінкою, дітьми та майном, що той мав, аби повернути гроші. Тоді слуга впав на коліна і почав благати: „Зажди трохи і, клянуся, я поверну все!” І змилосердився цар, простив той борг і відпустив його.
Коли слуга пішов, то знайшов одного зі своїх побратимів, який був винен йому сто динарів, схопив того за горло і сказав: „Поверни все, що винен мені!” Той упав на коліна й почав благати: „Зажди трохи, і я поверну все!” Але перший слуга відмовив, пішов і кинув його за грати на весь час, аж доки не сплатить борг.
Коли інші слуги побачили, що сталося, то дуже обурились і пішли розповіли про все хазяїну. Цар покликав того слугу й мовив до нього: „Ти—негідний рабе! Я простив тобі весь твій борг, бо ти благав мене! То хіба ти не мусив так само виявити милосердя до свого побратима, як я це зробив?” І, розгнівавшись, він звелів покарати слугу і тримати у в’язниці, аж доки той не сплатить усе вповні. Ось як Мій Отець Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас від усього серця не простить брата чи сестру свою».

От Луки 23:32-43

Разом з Ісусом воїни привели на страту ще двох злочинців. Коли ж вони прийшли до місця, що називалося «Лобне місце», воїни розп’яли Ісуса, та ще двох злочинців: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
Тоді Ісус промовив: «Отче, прости цих людей, вони самі не знають, що вони чинять». Та охоронці, тим часом, поділили між собою Його вбрання, кидаючи жереб.
Навколо стояли люди й дивилися за всім, що трапилося. А вожді юдейські насміхалися з Ісуса, кажучи: «Він рятував інших, тож хай тепер Себе Самого врятує, якщо Він справді є Христос, обраний Богом!» Навіть воїни, і ті збиткувалися й насміхалися з Ісуса. Вони запропонували Йому кислого вина, кажучи: «Якщо Ти Цар Юдейський, то врятуй Себе!»
На хресті, над головою Ісуса, солдати прибили дощечку, на якій було написане: «ЦЕ ЦАР ЮДЕЙСЬКИЙ». І один із злочинців, розіп’ятих разом з Ісусом, почав лихословити Його, кажучи: «Хіба ж ти не Христос? Тож врятуй Себе й нас!»
Але другий злочинець присоромив його, сказавши: «Чи ти не боїшся Бога? Ти ж маєш такий самий вирок. Але наші з тобою вироки справедливі. Ми отримали те, що заслужили своїми вчинками, а цей Чоловік не зробив нічого лихого». І додав: «Ісусе, згадай про мене, коли прийдеш у Своє Царство».
Ісус відповів йому: «Правду кажу тобі: сьогодні ж ти будеш зі Мною в раю».

От Луки 24:1-32

У перший день тижня, рано-вранці жінки, взявши з собою пахощів, які вони приготували, прийшли до гробниці, де було поховано Ісуса. Вони побачили, що той величезний камінь, який затуляв вхід до гробниці, було відкочено вбік. Жінки ввійшли в склеп, але тіла Господа Ісуса там не знайшли.
Поки вони дивувалися тим, що трапилося, поруч із ними раптом з’явилися двоє чоловіків у сліпучому вбранні. Налякані, жінки впали долілиць. Тоді чоловіки заговорили до них: «Чому ви шукаєте серед мертвих Того, Хто є живий? Тут Його немає; Він воскрес! Згадайте, що Він говорив вам у Ґалилеї. Він казав, що Сина Людського має бути віддано грішникам і розіп’ято, але на третій день Він воскресне знов».
І тоді жінки згадали Ісусові слова.
Вони повернулися до міста й розповіли про все це одинадцятьом апостолам і всім іншим учням Ісусовим. Ті жінки були Марія Маґдалена, Іоанна й Марія, мати Якова. Вони, та інші жінки, які були з ними, розповіли апостолам про все, що сталося. Але апостолам їхня розповідь здалася безглуздою, і вони жінкам не повірили.
Та Петро встав і побіг до могили. Він зайшов у печеру, але не знайшов там нічого, крім лляної тканини, в яку було завернуте тіло Ісуса. Він пішов назад, дивуючись—що то могло статися?
Того ж дня двоє Ісусових учнів йшли до містечка Емауса, що в дванадцяти кілометрах від Єрусалиму. По дорозі вони обговорювали все, що сталося.
І от саме під час цієї розмови Сам Ісус наблизився до них, й пішов далі з ними разом. Але ж їм не дозволено було впізнати Христа. Ісус запитав їх: «Що це за речі, які ви обговорюєте між собою дорогою?» Вони зупинилися й сумно подивилися на Нього. Один із них, якого звали Клеопа, сказав Ісусу: «Ти, мабуть, один такий, хто мешкає у Єрусалимі й не знає про те, що там сталося останніми днями».
Та Ісус спитав: «Про що це ти говориш?» А вони кажуть: «Про те, що сталося з Ісусом з Назарета. То був Чоловік, Який виявився пророком, могутній ділом і словом, перед Богом і всіма людьми. І як наші головні священики й вожді віддали Його, щоб присудити до страти і розп’яття на хресті.
Ми сподівалися, що це був саме Той, Котрий збирався визволити Ізраїль. Але попри все, сьогодні, третього дня відтоді, як Його було страчено, деякі наших жінок приголомшили нас: рано вранці вони пішли до могили, де Його було поховано, але не знайшли там Його тіла. Вони прийшли й розповіли нам, що їм було видіння—вони бачили Ангелів. І Ангели сказали їм, що Ісус живий. Тоді дехто з тих, хто був з нами, пішли до могили. Вони знайшли все точно так, як жінки розповіли, але не побачили Його».
Тоді Ісус сказав їм: «Ви такі нерозумні! І як тяжко вам повірити у те, про що говорили пророки! Чи не мусив Христос прийняти ці страждання, а потім увійти у славу Свою?» І так, починаючи з Мойсея, зупиняючись на кожному з пророків, Ісус пояснив тим двом Своїм учням те, що сказано про Нього в усьому Святому Писанні.
Вони підійшли до містечка, до якого прямували, та Ісус удав, ніби хоче йти далі. Але вони дуже вмовляли Його: «Зостанься з нами, бо день майже закінчився й вже вечоріє». Тож Він погодився й залишився з ними.
Коли вони сіли за стіл, Ісус узяв хліб і віддав дяку, а потім розломив його й роздав їм. І тут їхні очі відкрилися, й вони впізнали Ісуса, але Він зник. І один із учнів сказав другому: «Чи не горіли наші серця в грудях, коли Він говорив з нами по дорозі, пояснюючи нам Святе Писання?»

Яке твердження найкраще описує тебе?

Я хочу знати, як Ісус допомагає тим, хто потрапив у кризу
Я хочу зрозуміти послання Ісуса
Я хочу дослідити, як послання Ісуса може допомогти мені, перш ніж я піду за Ним
Я хочу йти за Ісусом і зростати у своїх стосунках з Ним
Я хочу навчитися ділитися Ісусом з іншими

ЯКИМ Є ШЛЯХ ДО ЗЦІЛЕННЯ?

ПОСЛАННЯ ІСУСА

ВЧИТИСЬ, ЯК ДОВІРЯТИ ІСУСУ

ІСТОРІЇ НАДІЇ

Надія для відторгненних людей
Надія для не релігійних людей
Надія змінює речі
Надія допомагає іншим
Надія прощає
Надія в загибелі
Надія воскрешає з мертвих

Після кожної історії, дайте відповідь на наступні питання:

  • Що ця історія говорить про Ісуса? Бога Отця?
  • Що цей уривок говорить про людей?
  • Яких гріхів треба уникати? Які обіцянки проголошуються?
  • Які повеління треба виконувати? Які є приклади для наслідування?
  • З ким ти себе найбільше асоціюєш у цій історії? Чому?

Вчитись, як слідувати за Христом

Вчитись, як розповідати про Ісуса іншим

Кожен Християнин

Прочитайте  Матвія 28: 16-20

ведення дисципліни – це робота всієї
дисципліни.

Прочитайте. 2 Коринтян 5: 17-21
У Христі все ще є творіння та посли Христа

Навіть ті, хто в кризі? Так!

Прочитайте 2 Коринтян 1:4
Бог потішає нас у всіх наших бідах, щоб ми могли втішати тих, хто в будь-якій біді.

Прочитайте Дії 1:8, 8:1, 8:4
Боже свідчення може зростати через
кризу, коли віруючі продовжують проголошувати Євангеліє

Попередні стосунки
Прочитайте Івана 4:7-30, 39-42

Поділіться з усіма, з ким у вас уже є стосунки

Перехідні відносини
Дії 16:22-34

Поділіться з людьми, з якими ви зустрічаєтеся в перехідний період і
важкі часи, включно з тими, хто допомагає вам

Майбутні стосунки
Дії 1:8

Вирішіть зараз поділитися надією Ісуса з новими стосунками, куди б Бог не провадив вас

✔ Інструмент для лікування травм

✔ Євангеліє

✔ Вашу коротку історію про ваше спасіння

✔ Моліться за них

✔ Поділіться травматичною подією, яку ви пережили.

✔ Залиште контакт, якщо це необхідно

✔ Перейдіть до Заповідей Христа

✔ Вивчайте 3/3

✔ Вчіться Відкриття Біблійного Вчення (ВБВ)

✔ Поділіться з ними цим розділом

✔ Історії Надії

✔ Регулярно переглядайте Євангеліє

✔ Перегляньте Євангеліє

✔ Поділіться з ними цим розділом

Надія близько.

Існує світло і життя. Існує спаситель.

Його ім’я Ісус.

Чи  звернешся ти до Нього? Він почує тебе і відповість. Чи ти дозволиш Йому бути Тим, Хто понесе твої тягарі і зцілить твоє розбите серце? 

Ти можеш відчути Його повний спокій сьогодні. 

Якщо ти хочеш поговорити з кимось про те, як повірити в Ісуса, натисни Тут.

Якщо ти хочеш прочитати більше про джерело істинної надії в Біблії, натисни Тут.

Якщо ти хочеш поговорити з кимось, хто вислухає твої переживання і помолиться з тобою, натисни Тут.

This site uses cookies to ensure you get the best experience.

Accept
Decline